Українська мова

 УКРАЇНСЬКА МОВА 6 КЛАС

ТЕМА. Морфологія. Орфографія. Загальна характеристика частин мови.

МЕТА:  поглибити знання про морфологію як розділ науки про мову, його зміст і завдання; розвивати вміння і навички розпізнавати вивчені частини мови в реченнях, розуміти їх роль у мовленні, визначати відомі граматичні ознаки; формувати в учнів навички правильного написання слів, вміння визначати орфограми і застосовувати їх в писемному мовленні, уміння узагальнювати набуті знання; розвивати усне і писемне мовлення, пам’ять, спостережливість, аналітичне мислення, емоційне сприймання навчального матеріалу, пробудити фантазію, спонукати до творчості; виховувати естетичні смаки, любов і повагу до рідної мови, художнього слова.

Міжпредметні зв’язки: література.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів.

Граматика: творення самостійних і службових  частин мови.

Культура мовлення: вимова і наголошення різних частин мови.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь забезпечувати зв’язність тексту, використовуючи  слова як частини мови.

Тип уроку:  урок узагальнення і систематизації знань

Обладнання: підручник, опорні схеми, словники, навчальні посібники,   опорні плакати “Дерева морфології”, текст поезії Д.Білоуса “Злитки золоті”, роздавальний матеріал.

Форми, прийоми і методи роботи: «Упізнай розділ мовознавства», «Що я знаю – про що хочу дізнатися – що  дізнався»,  лінгвістичні ігри, задачі,  робота біля дошки, диктант-вікторина, відтворювальний диктант, творче конструювання, пошуково-вибіркова робота,  «Мікрофон».

Хід  уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Аналіз к. р.:

типові помилки;

вправи з підручника.

ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань

1.«Упізнай розділ мовознавства». Учні називають одиниці вивчення кожного розділу

 1)Фонетика. (Вивчає звуки)

 2) Графіка. (Букви)

 3) Орфографія. (Правильне написання)

 4) Орфоепія. (Правильна вимова)

 5) Лексикологія. ( Лексика, значення, вживання і походження слів)

 6) Словотвір. (Способи творення слів)

 7) Лексикографія. (Правила укладання словників)

 8) Стилістика. ( Стилі мовлення)

 9) Фразеологія. ( Стійкі сполучення слів)

 10) Пунктуація. ( Вживання розділових знаків)

 11) Синтаксис. (Словосполучення і речення)

 12) Етимологія. (Походження слів)

 13) Морфеміка. (Значущі частини слова)

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Настановчо-мотиваційний етап

1. Робота з таблицею(очікувані результати)

Що я знаю?	Про що хочу дізнатися?	Що  дізнався?

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

1. Опрацювання схеми “Частини мови” (або опорних плакатів “Дерева морфології”)

2. «Мікрофон»

-         Скільки в українській мові частин мови?

-         На які групи вони поділяються?

-         Скільки самостійних частин мови?

-         Чому ми ці частини мови називаємо самостійними? Чим вони характеризуються?

-         Скільки службових частин мови?

-         Яка їх роль?

-         Як називається особлива частина мови, що не є ні самостійною, ні службовою? (Вигук)

  3.»Поетична хвилинка». Декламація поезії Д.Білоуса учнями класу“ЗЛИТКИ ЗОЛОТІ “

Чи ти задумувавсь, відкіль оті

У нашій мові злитки золоті?

Як намистини, диво калинове –

Частини мови!

Який співець-поет, який письменник

Уперше слово вигадав – іменник!

Іменник! Він узяв собі на плечі

Велике діло – визначати речі, –

Ім’я, найменування і наймення:

Робота. Біль. І радість і натхнення.

Ну, а візьмімо назву – дієслово,

Само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів,

а вже до півдесятка дієслів!

Прикметник дасть іменнику-предмету

Якусь ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі

Число речей, порядок при лічбі.

А поспитай звичайного займенника,

За кого він у мові? За іменника!

(Хоч може цей наш скромний

посередник замінювати і числівник,

і прикметник).

Прислівник звик, незмінюваний в мові,

Ознаки різні виражать при слові.

Сполучник каже: «Скромну роль я маю,

Але слова у мові сполучаю».

І частка мовить: «Слово я службове,

Але людині чесно я служу.

І, будьте певні, в інтересах мови

І так, і ні, де треба, я скажу».

А вигук може пролунать, як дзвін,

У мові, мабуть, найщиріший він!

“Ура! – гукнеш ти неодмінно. –

Сьогодні з мови я дістав “відмінно”!»

Частини мови! Назви наче й звичні,

Полюбиш їх – красиві, поетичні!

“Відмінно” заслужив ти. Знав – чудово.

Це за любов найвища з нагород.

Хто ж так назвав оці частини мови?

Назвали вчені. Й підхопив народ!

VІ. Осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного матеріалу

1. Лінгвістична гра. Розподілити частини мови у колонки та  прочитати вислів, підкресливши другу від початку букву.

 Знайомий, один, пахучий, пусто, обов’язок, два, дев’яносто, вночі, спритний, думка, тридцятий, окуляри, жадібно, сімсот, сумно, світанок, найкращий, вправна, скоро, великий, привабливі, дихання, чудово, вільний.
Іменник   Прикметник   Прислівник   Числівник

Букви на папері – у науку двері.

 2.»Мікрофон»

– Пояснити, які розділові знаки ставимо в реченні і чому?

– Яка частина мови, на вашу думку, найчисельніша, тобто має найбільше слів? Чому? (Іменник, бо дає назви предметам, явищам, особам, процесам, матеріалам, речовинам, діям, почуттям)

- Яка частина мови робить мову яскравою, барвистою, образною, додає виразності? ( Прикметник ).

Ніжна,мила, світанкова,

Ясна,чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

дивна, радісна, співуча,

лагідна, жива, казкова,

 красна, чарівна, шовкова,

найдорожча, добра, власна,

мудра, сонячна, прекрасна,

солов’їна, барвінкова,

українська мова.

Л.Лужицька

У вірші знайти прикметники і підкреслити їх. Пояснити їх роль.

Усний твір - роздум про рідну мову.

3. «Відгадайко». Учні відгадують загадки, називають прикметники, які запам’ятали

 Голі поля, мокра земля,

Дощ поливає, коли це буває?   

(Восени)

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.    

(Калина)

Я руда, низького зросту,

Хитра я і довгохвоста.

На курей я дуже ласа –

В них таке смачненьке м'ясо.                                          (Лисиця)

4. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

   Якщо вчитель називає іменник – руки підняти вгору, прикметник – розвести у сторони, числівник – витягнути вперед.

 Стотисячний, семиденний, п’ятиденка, двадцятип’ятимільйонний, столітній, восьмирічка, трьохтисячний, п’ятнадцятирічний.

 - Які це слова? Яким способом вони утворені? Назвіть орфограми.

 5. Лінгвістична задача. Яке орфографічне правило ілюструє ця поезія? Сформулювати його. Виписати  приклади на  це правило. Виділити орфограми в словах.

Жили-були дієслова,

Рухливі й жвавії слова,

Які скакали, веселились

Й нікому зроду не корились.

Та стало враз життя сумне,

Коли з’явилась частка не.

Вона веліла не співати,

Не пустувать, не розмовляти...

Дієслова “не” не стерпіли

І стати поруч не схотіли. 

-         Яка частина мови пишеться з дієсловами  окремо? ( Частка не)

-         Що ми знаємо про цю частину мови? (Відноситься до службових частин мови і служить для творення нових форм чи слів, надає словам чи реченням смислових або емоційних відтінків.)

Наприклад: не, ні, хай, нехай, би (б), лише, тільки, навіть, уже, ж,  аж, так, еге ж, авжеж, будь-, -небудь, казна -, аби -,  хтозна -, де -, -сь

6. Диктант – вікторина

       Знайти займенники в лічилках і скоромовках, записати. (Крім особових займенників, є й інші розряди за значенням, спробувати відшукати і їх ).

Я, ти, він, вона –

Разом дружна вся сім’я.

Хто запізниться,

Той буде жмуриться.

Тут циганка ворожила,

Шматок сала положила,

Ось воно є – щастя твоє.

Котилася торба

 з високого горба,

а в тій торбі

хліб-паляниця,

кому доведеться,

той буде жмуриться.

7. Творче конструювання. Сконструювати прислів’я і підкреслити в них числівники. Які є розряди числівників?  ( Кількісні і порядкові )

(Завдання записані на дошці (картках, що видані дітям за варіантами) )

1.     За, поженешся, жодного, не, зайцями, двома, спіймаєш.
2.     Хата, не, господинь, де, там, сім, метена.
3.     Одна, ще, голова, добре, а, краще, дві.

4.     Сім відмір, а, разів, відріж, один.

5.     “ За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш”.

6.“ Де сім господинь, там хата не метена”.

7.“ Одна голова добре, а дві -  ще краще”.

8.“ Сім разів відмір, а один – відріж”.

8.»Мікрофон»

 – Яку з самостійних частин мови ми ще не згадали? (Прислівник)

– Що  вам відомо про цю частину мови ? ( Прислівник – незмінна самостійна частина мови, яка виражає ознаку дії, стану і відповідає на питання як? скільки? де? коли? куди? звідки? навіщо? У реченні найчастіше виступає обставиною.)

9.Відтворювальний диктант. Виписати у два стовпчики сполучники і прийменники.

 (Прийменник – службова частина мови, яка служить для вираження зв’язків між словами в реченні.

Сполучник  – службова частина мови, яка служить для зв’язку однорідних членів речення і частин складного речення.)

Праця годує, а лінь марнує.

І вдень, і вночі сняться калачі.

З ким поведешся, від того й наберешся.

Або пан,  або пропав.

Вовків боятись, то в ліс не ходити.

Задер носа, що кочергою не дістане.

На чужому горі щастя не збудуєш.

Індивідуальна робота

Знайти “четверте зайве” слово, аргументувати свої докази, виділити орфограми.

1.     П’ять, п’ятірка, п’ятий, п’ятеро.( іменник + числівники)

2.     Навесні, взимку, дружні, зранку.(прикметник + прислівники)

3.     Я, від, його, тебе.(прийменник + займенники)

4.     Стук-стук, ох, ку-ку, ойкає (дієслово + вигуки)

5.      Не, але, та, або.( частка + сполучники)

 10.Пояснення вчителя

Вигук

 Слова, що належать до цієї частини мови, неспокійні, крикливі, весь час метушаться. Хоча вони й маленькі, але можуть виражати захоплення, сум, страждання, докір, прохання, страждання. В них уся чаша переживань, почуттів, волевиявлень людини. За неспокійну вдачу ці слова й назвали вигуками. Вигуки не змінюються і членами речення не виступають. Не відносяться вони ні до самостійних, ні до службових части мови.

11.Колективна робота. Згадати назви народних пісень, де б траплялися вигуки
Наприклад, “ Ой ти, коте, коточок”;
“ Ой ну, люлі, дитя спать”;
“Ой у лузі червона калина похилилася”;
 “ Гей, видно село”;
“Ой біжить, біжить мала дівчина”;
“Ой хто, хто Миколая любить”;
“Ой весна, весна – днем красна”;
“ Ой кувала зозуленька”.

VІІ. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок учнів

1. «Мікрофон»

- Що вивчає морфологія?

- На які групи поділяються частини мови?

- За якими ознаками виділяються самостійні і службові частини мови?

- Що ми можемо сказати про особливу частину мови – вигук?

VІІІ. Підсумок уроку

1. Заповнення таблиці (очікувані результати)                    

2. Оцінювання

ІХ. Домашнє завдання.

1 група.Скласти власну казку про частини мови.

2 група.Підготувати інсценізацію казки.



УКРАЇНСЬКА МОВА 6 КЛАС
Тема: Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: повторити та закріпити знання учнів про самостійні та службові частини мови; усвідомити принципову різницю між самостійними та службовими частинами мови; поглиблювати знання учнів про іменник як частину мови; правильно визначати морфологічні ознаки, синтаксичну роль; розвивати вміння доцільно використовувати іменники в усних та письмових висловлюваннях; виховувати почуття поваги до рідного краю, рідного села.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: картки із завданнями, таблиця "Іменник", пам′ятка "Як працювати у групі".

Людина не може бути безбатченком.

Вона завжди повинна  пам′ятати

про те, де народилася.

О. Довженко

Хід уроку                                                           

І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності. 

1. Слово вчителя. 

Зима – чудова пора року. Сніг, мороз, сніжки, Дід Мороз, канікули, санчата, ковзани – магічні іменники, які у словниковому запасі учнів бувають саме взимку. Чому магічні, запитаєте, бо кожен без винятку, увесь рік цього чекає. Зима – це ще й чудові краєвиди. Тому особливою цієї пори року є і Клубівка. Вранці, йдучи до школи,  кожного разу захоплююсь витворами природи, щодня читаю нову картину невідомого художника, який добре вночі попрацював, маючи під рукою білу акварель. А взагалі, подорожуючи, для себе відкриваєш щось незвідане, цікаве.

А з яким настроєм ви прийшли на урок? Просигналізуйте про свій настрій на початку уроку відповідною карткою-смайликом.

 

Сьогодні ми  на уроці починаємо довготривалу подорож країною Морфологією.

                 Зупинка-«Іменник».  

Запис теми й опрацювання епіграфа уроку.

Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда.

– Що вивчає морфологія? (Виступ учениці про відомості з етимологічного словника щодо терміну "морфологія").

– Що називається частиною мови?

– На дошці подана таблиця-схема "Частини мови". Проаналізувати схему.

ІV. Опрацювання нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Отже, в українській мові десять частин мови. Шість самостійних, три службові, один вигук.

2. Повідомлення учня.

Учень аналізує складену таблицю.

Інсценізація учнями  морфологічної  казки.

      Казка про частини мови

Одного разу, коли матері Мови не було вдома, її  діти – частини мови –

засперечалися, хто з них найважливіший.

   -Я, - сказав Іменник, - приношу найбільше користі, бо я даю всім імена:

істотам, предметам, подіям. Одягнувши їх у сім відмінків, два числа і три

роди, я можу виступати будь- яким членом речення... Тож, безумовно, я

найголовніший.

  Червоний від обурення Прикметник негайно перебив його:

 - Зачекай, Іменнику! Та ж без моєї прикмети ти не був би ні гарним, ні розумним. Це я всіх прикрашаю, вказую на належність предмета особі. А в

реченні виступаю означенням і присудком...

   Тут у мову втрутився Числівник:

  - От задаваки! Та без мене ви б не знали ні року свого народження, ні

скільки живете на світі. Я теж маю відмінки, а подекуди числа і всі три

роди. І разом з тобою, Іменнику, можу бути і головним, і другорядним

членом речення.

   Займенник слухав суперечку й іронічно посміхався:

   - Які ви розумні! Та що б ви робили, якби не було б мене. Я в реченні

можу замінити вас усіх. Маю відмінки, роди і числа, а в реченні виконую

будь-яку роль. А чи зможете ви без мене запитати про когось чи про щось?

    Дієслово зверхньо, поблажливо поглядало на всіх, потім примирливо

сказало:

   - Заспокойтесь всі! Без моєї Гераклової сили всі ніщо, тільки байдики

б’єте. А як з’явлюсь та запущу в дію усі мої три часи в однині й множині, то

тільки тоді ви значите. Я вже не кажу про те, що в реченні блискуче

виконую і головну, і другорядну роль.

  Прислівник виглянув з-під руки Дієслова і собі:

  - А чим ви хвалитеся? Тим, що з вас ліплять люди те, що заманеться?

Повчіться краще в мене. Я серед вас один і гордий, і твердий, як криця,

стою непорушно. Себе викривляти у різних числах, відмінках і родах я не

дозволю. І в реченні я постійно виступаю обставиною. Т а й у дружбі я

надійніший – завжди поряд з Дієсловом .

  Тут між частин мови просунув голову Прийменник.

  - Так я твій брат. Я теж незмінний. Без мене ви і думку не можете

висловити як слід. Ось, наприклад:” Учень йде ... школи”. Нічого не

зрозуміло. А як тільки я з’явлюсь, так і стає ясно до чи зі школи він іде. 

  Поважно походжаючи між частинами мови, Сполучник з притиском

сказав:

    - Ви, най-най-най...зарубайте собі на носі, що в реченнях всіх з’єднаю

вас я, без мене ви ходили б, як загублене телятко. 

  - Та й без мене вам не обійтися, - промовила Частка. – Ні тобі запитати,

ні заперечити чи висловити сумнів...

  - Гай, гай, діти однієї матері, а не можуть у мирі жити, - засмучено

сказав Вигук. Ох, коли б я вмів говорити зрозуміліше, то вчив би вас

розуму. А то тільки від радості, горя, страху чи здивування можу подати

свій голос.

  У цей час повернулася до своєї рідної домівки мати Мова.

   - Не сваріться, любі діти. Кожен з вас мені потрібен. Без вас я не була б

така гарна, мила людям у розмові, у пісні, на письмі. Хай між вами запанує

дружба й злагода назавжди.

 Усі частини мови з’єднали руки і пообіцяли матері:

  - У дружбі та злагоді будемо здорові й щастя дамо нашій матері Мові. 

 «Незакінчені речення»

  Ми   всі слухали ... і зрозуміли , що…

 "А справді, всі вони такі різні, але кожний з них має велике значення. І

важко було б уявити собі нашу мову, щоб у ній не було хоча б однієї з цих

частин".

3. Робота в групах. Створюються групи для подальшої роботи.

Пам′ятка "Як працювати у групі":

Швидко розподіліть ролі: голова, посередник, секретар, доповідач.

Голова: зачитує завдання групи; організовує порядок виконання; пропонує учасникам групи висловитися по черзі; підбиває підсумки роботи; за згодою членів мікроколективу визначає доповідача.

Секретар: стисло записує результати роботи; як член групи має право висловити думку, допомогти доповідачеві.

Посередник: стежить за часом; заохочує групу до роботи.

Доповідач: чітко висловлює вироблену спільно думку; доповідає про результати роботи групи.

Усі: висловлюються швидко, чітко, по черзі, за бажанням, не перебивають одне одного, критично оцінюють ідеї товаришів, нікого не ображають, спільно розв′язують поставлену проблему, виходять із того, що кожна думка має право на існування.

Із підібраних на картках слів скласти речення. Визначити самостійні та службові частини мови.

Група №1. Вітчизни,Людина, без , соловей, пісні , без.

Група №2. Життя ,за, край, віддай, рідний.

Група №3. Тому,а, Добре, всюди ,найкраще, вдома.

4. Слово вчителя.

Продовжуємо подорож. Перевал Незнань подолали усі три групи. Парад частин мови прийняли і опинилися на острові Іменника.

5. Розповідь учня.

Виступ учениці про відомості з етимологічного словника щодо терміну іменник.

 Учень декламує напам’ять вірш Л.Швед ” Іменник”.

6. Виконання вправ.

Вправа "Робимо вибір". Записати речення, підкреслити іменники, поставити запитання, визначити, якою є їх роль у реченні.

Клубівка –село, в якому я живу і навчаюсь. Люблю його за красиві вулиці, за нові споруди.   Кожен клубівчанин  хай пронесе через роки повагу до села , де народився. В очах земляків хай світиться іскра добра та любові до батьківщини.

На основі опрацьованого матеріалу зробити повідомлення на лінгвістичну тему "Іменник як частина мови" із використанням самостійно складеної таблиці.

Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться.

Вліво, вправо поверніться.

Нахиліться, розігніться.

Руки вгору піднімаймо.

Піднімаймо, опускаймо.

Дуже добре, всі сідаймо.

Коментар учителя: Іменники поділяються на дві групи: назви істот і назви неістот. Іменники – назви істот відповідають на питання хто? кого? кому? тощо, а іменники – назви неістот відповідають на питання що? чого? чому? чим? і т.д.

Категорія істот і неістот охоплює іменники з конкретним значенням.

До назв істот належать назви людей і тварин (шестикласник, соловейко, матуся), решта іменників є назвами неістот.

Граматичне поняття істот не цілком збігається з уявленням про живе у природі. Так, назви сукупності осіб (гурт, загін, натовп), назви мікроорганізмів ( бактерія, мікроб) у граматиці належать до неістот. Навпаки, до назв істот відносять різні міфологічні назви (чорт, відьма, Перун), назви померлих (небіжчик, покійник).

Вправа на закріплення. "Розподільний диктант". Учні працюють з картками (виділити назви істот та неістот іменників).

Земля, родина, місцевість, береза, чумак, козак, коріння, батько, хата, річка, хліб, вода, повітря, дощ, любов, мальва, перепел, лелека, вечорниці,   рушник, матуся.

Вправа "Злови слово". Скласти речення, використовуючи слова з попередньої вправи.

Коментар учителя: Іменники можуть позначати власні та загальні назви. Загальний іменник – це узагальнене найменування предмета, що належить до певного класу подібних йому предметів (людей, тварин, явищ, речей). Наприклад: робітник, звір, веселка.

Власний іменник – це індивідуальна назва окремої особи чи одиничного предмета, наприклад: Україна, Ізяслав, газета « Зоря Надгориння». Між власними й загальними іменниками немає постійної межі. Приналежність деяких іменників до розряду власних чи загальних назв визначається тільки в контексті. Наприклад: Земля (планета), земля (грунт); Орел (місто), орел (птах).

Зверніть увагу на ось цей акровірш. Про що  йде мова?

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні!

7. Робота біля дошки. Пояснювальний диктант.

Президент України, Хмельницька область, газета "Подільські   вісті", українсько - англійський словник, Хмельниччина, Новий рік, День Перемоги, Успенська церква, вулиця Георгія Кірпи , мінеральна вода "Збручанська", свято Івана Купала, "Кобзар", кобзар, Кобзар.

V. Узагальнення й систематизація вивченого.

1. Метод "Мікрофон".

Що нового про іменник ви дізналися на уроці?

Як відрізнити іменники – назви істот від неістот?

Як граматично розрізняються загальні та власні назви?

Які іменники належать до власних назв?

2. Слово вчителя.

Мені приємно, що ми на уроці говорили про  Поділля, про село, в якому живемо, для якого працюємо, адже для когось це земля його предків, а для декого – воно стало недавно рідним. Я бажаю вам бути достойними громадянами Клубівки і примножувати славу села добрими і чесними справами.

VI. Домашнє завдання. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Зробити картку із завданням для однокласника для перевірки теми, яку вивчали на уроці. Написати твір – мініатюру на тему: «Україна- це мій рідний край».