Українська література

    Узагальнення та систематизація вивченого з теми«С. Васильченко. 
«В бур’янах».Т.Шевченко. Поезії»

5 клас

ТЕМА: Узагальнення та систематизація вивченого з теми «С.Васильченко.

               «В бур’янах». Т.Шевченко. Поезії.»

МЕТА: узагальнити та систематизувати знання учнів з теми «С.Васильченко.

               «В бур’янах». Т.Шевченко. Поезії»;

розвивати творче та логічне мислення, артистичні здібності учнів, уміння висловлювати свої  думки;

виховувати в учнів прагнення оволодівати знаннями, прищеплювати любов до творчості Кобзаря.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, обрамлений рушником, малюнок

            батьківської хати, зроблений Т.Шевченком, ілюстрації учнів до

            вивчених творів.

Тип уроку: урок у формі гри «КВК».

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина

Вступне слово вчителя

 Сьогодні у нас незвичайний урок. Колись, давним - давно, не за безкраїми, не за  дрімучими лісами, не за високими кам’яними горами, був веселий ,багатий, мальовничий, але зачаклований злими людьми, зневолений двома неволями, край. Одна неволя - панська, друга –царська. І називали той край –Україна.

Україна…В одному вже тільки цьому слові бринить музика смутку і жалю. Україна – це тихі води і ясні зорі.

Україна – це край, де широка і довга стрічка Дніпра оперізує жовті лани пшениці, де бездонна блакить неба купає золотосяйне сонце.

Хто бував в Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садах, і весною там дуже гарно, як усі садочки зацвітуть, і усі соловейки защебечуть. Україна…Це вона подарувала нам генія, мислителя, пророка - людину незвичайної долі і незвичайного таланту, що здобула світову славу.

   Про яку людину йде мова?

Так. Це Тарас Григорович Шевченко. Т.Г.Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ. Кожну пісню його, кожний його твір можна назвати подвигом в ім’я визволення народу з-під гніту носіїв зла і неправди, в ім’я торжества добра і людяності.

Сьогодні ми помандруємо Тарасовими шляхами, перегорнемо кілька цікавих сторінок історії України, пройдемо тими дорогами і стежками, якими два століття тому сходив великий Кобзар.

Для того, щоб дізнатися , якою сторінкою життя Тараса ми помандруємо, нам потрібно розшифрувати слово.

Рубрика « Шифрувальник » .

(6)(11)(23)(11)(18)(22)(23)(3)(19)  (Дитинство)

Кажуть, що дитячий світ обмежений. В дитинстві ще не буває буднів. Діти бачать тільки те, що навколо них, поряд. Вони живуть у своєму маленькому світі і не прагнуть більшого. Це свято  дитинства так приголомшує нас добротою і всепрощенням, що іноді ми не можемо отямитися від цього до останнього подиху.

  Крутою, тернистою була  життєва дорога Тараса. У кріпацькій хатині, де він народився, над ним тяжіли тисячі нещасть, тисячі напастей. Чи могли захистити від біди змучені недолею батько-нетяга і мати-кріпачка? Безрадісне, рясно зрошене слізьми дитинство протупотіло босоніж колючими стернями в голоді, холоді і хворобах.

   Жалібно вбирало чуле до людських страждань Тарасове серце розповіді старенького дідуся про героїчне і страдницьке минуле рідного краю, думи кобзарів. Кожна кривда трудящої людини лишала пекучий слід у його серці. Битий панським осавулою кріпак і голодне байстря, що ниділо попідтинню, відданий у солдатчину вдовий син і зганьблена паничем дівчина вражали поетову душу і згодом зринали піснею-протестом проти людського горя.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

     Слово вчителя

Тарасова доля - то правда жива.

 Шевченкове слово в віках не старіє…

  Шевченкова геніальна поезія звучить над нашою країною. Могутнім потоком лине його полум’яне слово. І ми з вами прилучилися до невмирущого джерела поезій Тараса Шевченка.

   Протягом останніх уроків ми вивчали з вами твір про життя Тараса Григоровича Шевченка, його поетичні твори. А сьогодні на уроці, який буде проведений у формі гри «КВК» ви покажете ті знання, які отримали. Тож давайте досліджувати й нести слово Шевченка на вищу сходинку нашої поезії!

ІІІ. Застосування знань, умінь і навичок.

Ознайомлення з правилами гри. Гравці діляться на дві команди, обирають капітанів, назви команд, готують цікаві запитання для суперників.

ІV. Перший етап гри.

«Розумова розминка».

Участь у цьому етапі беруть обидві команди класу. Кожен  з учасників команд ,хто перший дає правильну  відповідь,  отримує жетон.

     1.     Рік народження Т.Г.Шевченка.

2.     У якій сім’ї народився Шевченко?

3.     Село, у якому народився Шевченко.

4.     Чим відрізнявся Тарасів дід Іван?

5.     Якими талантами славилася батьківщина Т.Шевченка?

6.     Про що найбільше мріяв хлопець?

7.     Назва збірки поета.

8.     Чому твір С.Васильченка називається «В бур’янах»?

9.     Який вид опису переважає у вірші Т.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...»?

10.   Який художній засіб Т.Шевченко застосував у заголовку поезії «За сонцем хмаронька пливе... »?

11.   Яка пору року описана в поезії Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати»?

12.   Назвіть псевдонім Т. Шевченка.

13.   Чому ім’я Катерина було дорогим Тарасові Шевченку?

14.   Назва гори, на якій був похований Т.Шевченко.

15.   У якого російського художника  вчився Шевченко?

16.   Які картини Т.Шевченка ви знаєте?

17.   Імена Тарасових сестер.

18.   Герої повісті  «В бур’янах».

19.  Тема повісті « В бур’янах».

20.   Пан , у якого Т.Шевченко служив козачком.

Підведення підсумків.

V.Другий етап гри «Хто швидше?» (для капітанів)

Капітанам дається окреме завдання:

1. В якому році Тарас Шевченко «пас ягнята за селом»?

2. Назвати братів і сестер Т.Шевченка.

1.Ім’я подруги малого Тараса.

2.     Назвіть слово, яке було найдорожчим для кріпаків.

3.Команди  пропонують суперникам питання ,підготовлені заздалегідь.

          Підведення підсумків. Визначення переможця.

VI. Третій етап гри.  «Пізнай поезію» (визначити в поезіях художні засоби)

Текст 1

А туман, наче ворог.

Закриває море

І хмароньку рожеву,

І тьму за собою.

Т. Шевченко

Текст 2

Сім'я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати.

Так соловейко не дає.

Т. Шевченко

Текст3

І білий місяць на ту пору

Із хмар де-де виглядав,

Неначе човен в синім норі

То виринав, то потопав.

Т. Шевченко

Текст 4

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море...

Т. Шевченко

Підведення підсумків даного етапу конкурсу. Визначення переможця.

VІI.Четвертий етап гри «Загадкова карточка».

Командам пропонуються завдання.

Команда 1.

Які це місцевості і чим вони славні?

Р И М О Ц І Н

і

К А Р И К И Л ІВ

Команда 2.

 «Який це вірш?» (вставити потрібні букви):

   С-д-к  -в-ш-н-й—к-л-х-т-,

  Х-р-щ –н-д-в-ш-н-м-г-д-т-

  Підказка: а,о,и,е,и,о,о,а,и,у,і,а,и,я,и,у,у,ь.

   Оголошується команда, яка перемогла на цьому етапі гри.

VIII.П’ятий етап. «Поетична сторінка».

Конкурс читців поезій Т.Шевченка.

1. « Сон»( « На панщині пшеницю жала»).

2. «Ой , одна я, одна».

Оголошення підсумків конкурсу.

IX. Шостий етап гри «Пошукова».

1.     Щоб підійти до виконання цього завдання,потрібно спочатку відгадати слово.

2.      Назвіть слово, що називає найбільше народне лихо, зображене у віршах Т.Г.Шевченка.

Командам пропонуються виписані і розрізані окремо слова або рядки вірша, з яких треба скласти вірш Шевченка. Можна запропонувати уривки з віршів:

1.Мені тринадцятий минало.

Я пас ягняток за селом.
Чи то так сонечко сіяло,

Чи то мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в Бога…

2.Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий…

Підведення підсумків цього конкурсу.

 X. Сьомий  етап  гри.    «Усне  малювання» ( за ілюстраціями до творів Т.Шевченка).

Завдання командам :усно описати, поєднавши з описом природи рідного села, річки Горинь.

Підсумки даного етапу конкурсу.

XI. Восьмий  етап гри-конкурсу. Театралізація за дитинством Т.Шевченка (домашнє завдання).

Що означає ім’я Шевченка – Тарас?

Кожна з команд представляє свою театралізовану сценку за творчістю Кобзаря.

Інсценізація першої команди.

Інсценізація уривка з твору С. Васильченка" В бур'янах".

Дійові особи: Дід, Яринка, Тарасик, Кобзар.


Дід, як древній дуб, - кремезний та міцний, іде рівною ходою, ноги впевнено ступають по закуре­ному шляху. Тарас весь час бігає то праворуч, то ліворуч, то в ярок подивиться, то в кущі залізе. За дідом і Тарасом підтюпцем біжить маленька Ярин­ка. Йдуть вони на прощу аж у Мотронинський мо­настир.


Тарасик. Діду, діду, що ви там усе шепоче­те? Розкажіть мені.


Д і д. Як іду цими шляхами, так і згадую батька нашого Максима Залізняка, гайдамаків згадую. В оцих лісах вони збирались, отут панів проклятих били. Давно те було, як я ще молодим був. Нена­висні пани ляські задумали нашу землю загарба­ти, всіх людей на свою віру навернути, всіх нас окатоличити. Знущалися - і сказати не можна як! Не стерпів народ, пішов у гайдамаки - боронити бідний свій край.


Тарасик. А що далі було, діду?

Яринка. Кажіть, діду, хоч і страшно! Чогось так страшно!

Д і д. У тому Мотронинському монастирі зібра­лися до Максима запорожці, посвятили ножі свої та й пішли Чорним шляхом - панів бити. Отаке було! Хто тільки вмів сокиру підняти, всі до Заліз­няка - навіть жінки з рогачами в ліси до гайдама­ків подалися.

Тарасик. А Ґонту ви бачили?

Д і д. Ні, синку, Ґонти не бачив, та кажуть, вір­ним побратимом був Максимові, за Вкраїну життя віддав...

Тарасик. А потім?

Д і д. Що ж потім - зрадили гайдамаків. Цариця Катерина, її військо разом зі шляхтою задушили гай­дамаків. Ґонту скатували, язика йому одрізали, чет­вертували. Максима в Сибір заслали та й пішли ло­вити гайдамаків по ярах та лісах, вішати, палити.

Тарасик (витирає сльози). Жаль гайдамаків. Так жаль. (Раптом.) Діду! Діду! Там кобзар! Ходімо!

Яринка. Дідусю! Попросіть, щоб заспівав!

Тарасик. Дідусю-кобзарику, заспівайте!

Д і д. Заспівай, старий. Та добре заспівай про наших славних гайдамаків.

Інсценізація другої команди.

Інсценізація уривка з твору "Тарасові шля­хи" Оксани Іваненко.

Дійові особи: Тарас, Оксана.

На сцену виходить хлопець у полотняній сороч­ці, брилі, постолах. Це - Тарас.

Тарас. Мені тринадцятий минало, Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога... Сідає на край сцени.

Тарас. Як прийде Оксана, скажу: ти моя зі­ронька.

З'являється дівчинка у вишитій сорочці, боса, на голові стрічка.

Тарас (радіє). Ось Іди, Оксаночко, сюди, щось тобі скажу.

Оксана. Ну, що?

Т а р а с. Та йди ближче.

Оксана. Та я й звідси почую.

Тарас. Знаєш, я кидаю дяка і йду в Лисянку.

О к с а н а. А чого? Не помирили?

Тарас. Ні, не те: буду там учитися на маляра,

Оксана. О? Так уже годі на кобзаря - підеш на маляра?

Тарас. Років за два буду маляром!

О к с а н а. А що це таке - маляр?

Тарас. Як що? Що схотів, те й намалював. Схотів - дерево, схотів - хату, а схотів - козака.

О к с а н а. Ти бач! Он воно що!

Тарас. Зароблю грошей - поставлю хату з віконницями. Віконниці розмалюю лілеями або бар­вінками, а на дверях... ех! Козака змалюю на стіні! (Пауза.) Тебе змалюю та й дивитимусь на тебе.

Оксана (підходить ближче, сідає). Таке вигадаєш! (Підсовується.) Бідний ти, Тарасе, у тебе й сорочка не біла.

Т а р а с. А ти знаєш оту пісню "Ой зійди, зійди, зіронько моя вечірняя"?

Оксана (тихенько). Ну, то й що? Тарас. Зіронька, то це ти! Оксана. Як це? Прирівняв! Чим же я до неї подібна?

Тарас. Гарна ти! Немає кращої за тебе! Оксана. На всю Кирилівку? Т а р а с. І на всю Кирилівку, і на весь білий світ!

Оголошуються  переможці даного конкурсу.

Х. Підсумок уроку. Нагородження команди переможців.

Оцінювання учасників гри.

      Гра «Мікрофон».

-         На уроці мені працювалося ...

-         Я зрозумів (ла), що життя Т.Шевченка ...

-         Яка частина уроку сподобалася вам найбільше?

ХI. Домашнє завдання

     Скласти сенкани, кросворди, вірші про Т.Шевченка.